Історія села

Мина́й — село в Ужгородському районі Закарпатської області. В письмових джерелах з XIII по XV ст. село відоме під назвою «Ninaj». Лише з XVI ст. почала вживатися назва Минай, яка витіснила первісну Нінай.

З другої половини XIII ст. село належало шляхтичам Феліцію, Егедію, Яну, про що йдеться в грамоті від 1273 року.

В 1427 році жителі Минаю були оподатковані від 13 порт. В XVI ст. значно скоротилась кількість селянських господарств. В 1599 році в Минаї нараховувалося 5 залежних господарств та садиба землевласника.

В другій половині XVIII ст. в селі було дві церкви — кальвіністська і греко-католицька. Це є свідченням того, що в селі тоді жили мадяри і русини.

Ро́зівка — село в Ужгородському районі Закарпатської області. В письмових джерелах село відоме під назвами «Ketergen», «Kewthergen», «Kewthergyn». Згідно з джерелами, село було засноване наприкінці ХІІ — у ХІІІ ст. Перша письмова згадка про нього відноситься до 1357 року, коли місцеві шляхтичі до свого прізвища додавали прикладку «кетергенські».

В 1427 році село було оподатковано від 3-х порт. Значно погіршилося економічне становище його жителів наприкінці XVI ст. Так, у 1588 році було оподатковано три селянські господарства, які володіли однією портою (одне господарство володіло половинним, а два — четвертинними наділами). В 1599 році в селі мешкали всього 8 родин. З податкових списків випливає, що протягом XVI–XVII ст. продовжувалося зубожіння і розорення селянських господарств. В 1715 році в селі проживало лише три желярські родини і місцеві землевласники.

Джерела XVIII ст. вважають Розівку малим мадярським селом.

Хо́лмок — село в Ужгородському районі Закарпатської області. На околиці села, як свідчать археологічні дані, в VI–XI ст. існували давні слов’янські поселення. Назву село отримало від піщаних дюн, на яких воно виникло, В письмових джерелах село відоме під назвою «Homok» або «Holmok», що угорською мовою означає «пісок». Перша письмова згадка про село датується 1358 роком, коли тодішні землевласники до свого прізвища додавали прикладку «гомокські» (de homok).

Протягом XIV–XV ст. Холмоком володіла місцева шляхта. З XVI ст. Холмок став власністю родини Корлат. В 1427 році у селі нараховувалося 7 селянських та одне шолтейське господарство. В 1588 році в Холмоку було оподатковано 12 домогосподарств, що володіли 4 портами. В кінці XVII ст. в селі нараховувалося 20 селянських господарств. В 1715 році, через події визвольної війни угорського народу проти панування австрійських Габсбургів (1703–1711 р.р.) кількість селянських господарств різко зменшилася.

Джерела, датовані другою половиною XVIII ст., вважають Холмок мадярським селом.

Концо́во — село в Ужгородському районі Закарпатської області.

В письмових джерелах відоме під назвою «Koncháza». Можливо, назву село отримало від його власника Конца.

Поселення виникло в XIII або в першій половині XIV ст. Село перебувало у власності родини Конц до другої половини XVI ст., коли перейшло у власність Невицького домену Другетів.

В 1427 році залежні селяни Концова були оподатковані від 8 порт (окрім господарства кенийза). На 1599 рік у селі нараховувалось 19 кріпацьких господарств, що дозволяло вважати Концовим селом середньої величини. На початку XVIII ст. в селі облікувалось 18 залежних селянських господарств.

Джерела XVIII ст. вважають Концово мадярським селом.